|
|
Перші карти, дещо подібні до сучасних, створили давньогрецькі вчені Ератосфен і Птолемей. Картами Птолемея люди користувалися протягом 14 століть.
У середні віки були поширені так звані монастирські карти. їх створювали без урахування кулястості Землі. Так, візантійський купець Козьма Індікоплов зобразив Землю у вигляді прямокутника.
У ХІІІ-ХІV ст. в Європі з'явилася «східна іграшка» - компас, завдяки якому почали створювати морські навігаційні карти -портолани. Ці карти містили безліч ліній, проведених у різних напрямках з одного центру, де розміщувався уявний компас. Така густа сітка на карті вказувала сторони горизонту і ще 28 проміжних напрямків до точок горизонту відносно країн світу. Численні лінії підказували морякам, в яких напрямках слід шукати бухти, острови, берег.
В епоху Великих географічних відкриттів і досліджень виникла потреба у нових картах, які б враховували кулястість Землі. Кар-ти-портолани вже не задовольняли потреби морських подорожей. Адже чим більша відстань уздовж будь-якої лінії, проведеної на портолані, тим більша ймовірність потрапити зовсім не туди, куди було намічено.
Вчені шукали нові способи зображення на площині кулястої Землі. Так, Герард Меркатор створив карту світу з неправильними обрисами материків, а дійсні відстані необхідно було розраховувати (мал. 30). Такі карти були незручні в користуванні для моряків,
|
|
