|
Земна кора легша від мантії. Тому вона наче «плаває» на астеносфері. Отже, літосферні плити повільно, але безперервно переміщуються у горизонтальному напрямку.
Наука стверджує
І півострови мандрують. Аравійська літосферна плита, на якій розташований найбільший півострів Євразії, безперервно рухається на північ. І хоча цей рух досить повільний - близько 24 мм за рік, його наслідки вже відчутні. Під тиском міцного півострова ділянки земної кори, зокрема на Кавказі, у Туреччині, на території Ірану, стискаються, що загрожує небезпечними землетрусами.
Материки та океани — наслідок руху літосферних плит.
Припускають, що звичні нині обриси материків і океанів у далекому минулому мали зовсім інший вигляд. Понад півмільярда років тому існував тільки один материк - Пангея, що грецькою мовою означає «вся земля», й один океан (мал. 57).
Пізніше, внаслідок руху літосферних плит, Пангея розкололася, і в Північній півкулі виник величезний суходільний масив - материк Лавразія. До нього входили нинішня Євразія і Північна Америка. Водночас у Південній півкулі утворився материк Гондвана, який об'єднував сучасні території Африки, Південної Америки, Антарктиди, Австралії і частину Південної Азії.
Близько 250 млн років тому Гондвана розпалася на окремі частини, які поступово набули обрисів нинішніх материків Південної півкулі - Південної Америки, Африки, Австралії і Антарктиди. Лавразія також розкололася, але на дві частини - теперішні Північну Америку та Євразію. Водночас з утворенням сучасних материків почали формуватися й улоговини нинішніх океанів.
|
|
