|
|
Мал. 185. Висотна поясність
У горах природні зони змінюються залежно від висоти. Це пов'язано з тим, що в гірських районах з висотою знижується температура, змінюється кількість опадів, а отже, і співвідношення вологи і тепла, що спричиняє зміну природних зон з висотою (мал. 185). Закономірна зміна природних зон з висотою має назву висотна поясність, або вертикальна зональність.
Зони на рівнинах і висотні пояси в горах взаємозумовлені. Так, зона арктичних пустель на рівнинах утворюється на широті 65°-85°, а у нижчих широтах вона може з'явитися тільки на певній висоті в горах (мал. 185). Кожна гірська система має свою кількість і різноманітність висотних поясів. Чим вищі і наближеніші гори до екватора, тим вони багатші на різноманітні висотні пояси. Гори високих широт, що вирізняються холодними кліматичними умовами, не мають великої кількості і різноманітності висотних поясів.
Географічні пояси і природні зони існують не тільки на суходолі, а й у Світовому океані.
Азональні природні комплекси — комплекси, утворення яких зумовлене передусім будовою земної кори і рельєфом. До найбільших азональних комплексів належать материки і океани. Вони поділяються на великі рівнинні та гірські природні комплекси - природні країни. Так, Україна розміщена в межах таких азональних комплексів: материка Євразія та природних країн - Східноєвропейської рівнини, Кримських гір і Карпат. її територію перетинають три основні зональні комплекси: мішані ліси, лісостеп і степ (мал. 186).
|
|
|
