Переглянути всі підручники
<< < 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 > >>

 

Мал. 184. Тайга (1). Кактус опунція - мешканець пустель (2) Для кожної зони характерний певний тип клімату, а також ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ. Зміну кліматичних умов найвиразніше відбиває рослинність. Так, хвойні породи де­рев поширені в тайзі, трави - у степах, посухостійкі рослини - у пустелях (мал. 184). Тому природні зони називають за типом рос­линності, що переважає, або за її відсутністю.
Географія культури
«Популярні рослини». На значній частині Середньої Європи, де панують мішані й широколисті ліси, досить поширений дуб. У Півден­ній Європі, в зоні твердолистих вічнозелених лісів і чагарників типови­ми є олива і лавр, що добре пристосовані до посушливого літа. В ана­логічній зоні, але за умов кращого зволоження, як-от на тихоокеансько­му узбережжі Північної Америки, чудово ростуть велетенські секвої. У тайзі Середнього Сибіру в умовах суворого клімату панує модрина, а в тайзі західної частини Південного Сибіру (на Алтаї), що краще зво­ложується, - ялина. Так само закономірним є поширення в умовах спекотливого посушливого клімату Північної Африки пальми. На рівнинах у розподілі природних зон переважає горизонталь­на (широтна) зональність, тобто природні зони змінюють одна одну у напрямку північ - південь (мал. 183). Проте природні зони не завжди простягаються у широтному напрямку. Окремі природні зони поширені тільки на краях мате­риків (наприклад, зона широколистих лісів), інші - переважно у внутрішніх областях материків (степи). Морські течії, гірські хребти порушують зональний розподіл умов зволоження, зміню­ючи розташування природних зон.
Практичне завдання За картою атласу «Географічні пояси та природні зони» визначте, які природні зони простягаються на континентах суцільною сму­гою, а які перериваються.

 

Переглянути всі підручники
<< < 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 > >>
Hosted by uCoz