|
|
ранців, коней, вози, човни, рослини. Такі хмари дуже потужні: їхній нижній край може опускатися майже до земної поверхні, а верхній - підніматися до висоти понад 4000 м.
Чи не виникала у вас думка, чому хмари не падають на Землю? Виявляється, що на висоті їх підтримують висхідні потоки повітря. Ці потоки, якщо вони містять вологу, збагачують хмару водяною парою, ніби живлять її. Хмара «тане» тільки тоді, коли припиняється висхідний рух повітря чи з неї випадають опади.
Небо з просвітленнями. Кількість хмар на небі постійно змінюється. Ступінь покриття неба хмарами називають хмарністю. її оцінюють за десятибальною шкалою чи у відсотках. Кожен бал дорівнює 1/10 поверхні неба, або 10 %.
У розподілі хмарності є певна географічна залежність. Так, в областях високого тиску хмар завжди менше або навіть зовсім немає. Там, де переважає низький тиск, хмарність значна (мал. 107). Наприклад, у екваторіальних широтах хмарність значна протягом усього року з переважанням високих купчастих і купчасто-дощових хмар. Далі від екватора хмарність має сезонний характер. Наприклад, улітку вона дуже висока. У тропічних широтах хмарність незначна. Велику хмарність протягом усього року спостерігають у помірних широтах, а незначну - біля полюсів (особливо в Антарктиді).
За характером хмар можна передбачити погоду на найближчий час. Наприклад, якщо високо на небі з'явились перисті хмари, а потім хмари почали затягувати небо, скоро буде дощ. Купчасті хмари швидко рухаються, клубочаться, зростають і темнішають -буде злива з градом.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8 (продовження)
Спостереження за погодою: складання діаграми хмарності
Проведіть спостереження за хмарністю у своїй місцевості впродовж двох тижнів. Побудуйте діаграму хмарності. Зробіть висновок про те, коли хмар на небі було найбільше, а коли їх зовсім не було.
|
|
