Переглянути всі підручники
<< < 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 > >>

 

Мал. 90. Кут падіння сонячних променів на екваторі (а) і в помірних широтах (б)
завдяки своєму географічному положенню, як-от ті ділянки, що розташовані поблизу екватора (мал. 90). Земна поверхня поглинає сонячну енергію, що надійшла до неї, і поступово нагрівається. Так, ліс, пісок, розораний вологий темний ґрунт поглинають більше енергії Сонця і тому нагріваються швид­ше. Натомість світлі території, вкриті снігом чи льодом, майже не нагріваються, оскільки більша частина енергії, що надійшла від Сонця, миттєво відбивається назад в атмосферу. Вода нагрівається повільніше, але й повільніше віддає поглину­ту енергію. Тому Світовий океан є величезним накопичувачем сонячного тепла. Поверхня Землі, як і будь-яке нагріте тіло, поступово віддає своє тепло. Більша частина цього тепла (до 80 %) витрачається на випа­ровування води, а решта - на нагрівання повітря у тропосфері. Температура повітря. Повітря нагрівається не безпосередньо со­нячними променями, а здебільшого від поверхні Землі. Нагріте повітря розширюється, його густина зменшується, тобто воно стає легшим і піднімається вгору. Завдяки такому переміщенню при­земні шари повітря нагріваються більше, а з висотою температура повітря знижується. На кожні 100 м висоти вона знижується в середньому на 0,6 °С. Температуру повітря, ґрунту, як і інших тіл, вимірюють у гра­дусах за шкалою Цельсія (у деяких країнах користуються шкалою Фаренгейта) за допомогою термометрів різних типів. Зміни температури протягом доби. Температура повітря впро­довж доби поступово змінюється. Найвищу (максимальну) темпе-

 

Переглянути всі підручники
<< < 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 > >>
Hosted by uCoz