|
Крім азоту і кисню, у повітрі є вуглекислий газ. Він становить лише 0,03 % об'єму повітря. Це безбарвний газ, з кислуватим присмаком і своєрідним запахом, розчинний у воді. Вуглекислий газ утворюється під час розкладання органічних речовин, бродіння, дихання, згорання палива. В атмосферу він надходить під час виверження вулканів, з мінеральних джерел, ґрунту, продуктів гниття та з промислових підприємств.
Вуглекислий газ називають обігрівачем Землі, тому що він легко пропускає сонячну енергію до земної поверхні та затримує тепло, що йде від неї.
Надзвичайно важливу роль для всього живого на Землі відіграє озон. Він не пропускає до земної поверхні ті сонячні промені, які згубно діють на всі живі організми. Основна маса озону зосереджена на висоті від 10 до 50 км від поверхні Землі. Він становить мізерну частку об'єму повітря. Якби вдалося зібрати весь озон за нормальної температури і тиску, то утворився б шар завтовшки лише три міліметри.
У повітрі є й інші гази, але їхній вміст у ньому незначний.
Інші складові атмосфери. Водяна пара потрапляє в атмосферу в результаті випаровування води з земної поверхні. її вміст у повітрі неоднаковий на різних територіях і змінюється протягом року. З водяної пари утворюються хмари та опади. Вона затримує в атмосфері до 60 % тепла, що піднімається від поверхні Землі.
Тверді частинки, що містяться в атмосфері у завислому стані, - це космічний і вулканічний пил, дим, кристалики солі, пилок рослин, мікроорганізми тощо. Вони зменшують кількість сонячної енергії, що надходить до Землі, сприяють швидкому згущенню водяної пари та утворенню хмар.
«Багатоповерхова» будова атмосфери. Протягом багаторічних досліджень атмосфери виявлено, що повітряна оболонка складається з кількох шарів, які називають сферами (мал. 88). Між шарами немає чітких меж, вони поступово переходять один в інший. Шар повітря, прилеглий до земної поверхні, називають тропосферою. Над нею послідовно розташовані стратосфера, мезосфера та верхні шари атмосфери.
|
|
|
