|
У 1297 році Марко Поло потрапив у полон і був ув'язнений у Генуезькій фортеці. Тут, у неволі, він продиктував одному з в'язнів свою «Книгу». В ній Марко Поло докладно описав Китай, Персію, Вірменію, Грузію, Індію, згадав про Японію, Мадагаскар і підтвердив, що південніше екватора є поселення людей. Цю «Книгу» було перекладено багатьма мовами.
Погляд у минуле
Заморські дива. Під час подорожі Східною Азією Марко Поло вперше зіткнувся з багатьма дивними для європейців речами. Так, окрім звичного золота, срібла та коштовного каміння, тут грошима слугували також соляні монети (шматки солі з клеймом китайського імператора) і паперові гроші, зроблені з кори шовковиці (також з печаткою). Мандрівник уперше побачив вугілля - «каміння, яке спалахує, немов деревина». Марко Поло захоплювався роботою пошти і поштовими станціями, що нагадували «чудовий палац, великий і багатий, де є все, що потрібно мандрівникові для відпочинку».
Бурхливий розвиток географії у Європі розпочався за часів Відродження (з початку XV ст.). Європейці вже знали можливості використання корисних копалин, тому активно відкривали нові землі. Так, найрозвиненіші на той час морські держави - Великобританія, Голландія, Іспанія і Португалія - наполегливо змагалися між собою за володіння морськими просторами та заморськими країнами.
Відкриття нових земель сприяло розвитку картографії та країнознавства. Німецький географ і мандрівник Мартін Бехайм виготовив перший із відомих нам глобусів - «Земне яблуко» - діаметром 0,54 м (мал. 10). На ньому досить точно зображено океани і суходіл. За основу для глобуса Бехайм узяв карту світу Птолемея.
|
|
