|
Традиційна господарська діяльність - найефективніші у місцевих природних умовах види господарювання. Традиції господарювання, що склалися впродовж віків у різних регіонах світу, тісно пов'язані з природними умовами цих регіонів. Так, в умовах гірських схилів у землеробстві різних регіонів світу поширені традиції створювати тераси-лани. Наприклад, «тераси інків» і дотепер використовують індіанці Перу для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Філіппінським «восьмим дивом світу» називають тераси рисових ланів, які простяглися на десятки кілометрів (мал. 191, 1). Невеликі тераси-лани трапляються і в нашій країні, наприклад на південних схилах Кримських гір.
Відмінності у традиціях господарювання можуть існувати і за умов переважання рівнинного рельєфу. Як-от, приміром, в Україні, у межах якої з півночі на південь зі зміною передусім ґрунтово-кліматичних умов помітно змінюється традиційне господарювання. Так, на півночі нашої країни здавна вирощували картоплю (мал. 191, 2) й жито. Розводили велику рогату худобу для отримання м'яса і молока. Чим далі на південь, тим більшими стають лани кукурудзи на зерно і зелений корм. Посіви жита змінюються посівами пшениці. Звичним стає цукровий буряк. А велику рогату худобу вирощують здебільшого заради м'яса. На самому півдні розкинулися виноградники і сади (мал. 191, 3, 4), поряд з великою рогатою худобою розводять і овець.
|
|
