|
|
|
Відомо, що родючість ґрунтів залежить не тільки від природних чинників, а й від господарської діяльності людини. Так, вносячи добрива, вона може підвищити родючість ґрунтів або, навпаки, звести її нанівець. Завдяки осушенню чи надмірному зрошенню розвивається вітрова і водна ерозія ґрунтів.
Наука стверджує
У природі з'явилися «міські» ґрунти. Такі ґрунти виявлені на території міст, де на всі природні процеси так чи інакше впливає людина. Міські ґрунти - це залишки природних ґрунтів, верхній шар яких забруднений будівельно-побутовим сміттям, промисловими відходами тощо. Учені називають міський ґрунт урбаноземом (від лат. urbanus, usbus - «місто»).
Великої шкоди живим організмам завдає забруднення суходолу, морів і океанів шкідливими відходами. Особливо небезпечними є промислові відходи. Так, забруднення Середземного, Північного та інших морів нафтою настільки масштабне, що загрожує загибеллю великій кількості морських тварин.
Біосферу необхідно рятувати. Нині перед людством постала проблема вибору: або «співпрацювати» з природою, враховуючи природні колообіги речовин, або завдавати їй шкоди. Майбутнє біосфери, як і самої планети, залежить від нашого вибору.
Щоб зменшити руйнування середовища життя рослин і тварин, потрібно створювати нові заповідники, а також природні парки у містах і селах. Варто здійснювати суворий міжнародний контроль за станом навколишнього середовища, заборонити полювання на деяких диких тварин і торгівлю ними.
Для захисту ґрунтового покриву від руйнування слід збільшити лісонасадження, застосовувати нові методи зрошення і осушення земель. Ці заходи можуть істотно зменшити й наступ пустель. Внесення органічних, а не хімічних добрив сприяє збереженню вологи в ґрунті, перешкоджає його висиханню і вивітрюванню. Захистити лісові насадження від вирубування можна, зменшивши обсяги використання деревини на дрова.
Факти сьогодення
«Зелена стіна» Китаю. У Китаї, більша частина якого колись була вкрита лісами, через багатовікове вирубування площа лісових масивів нині становить лише 13 % території країни. Тому тут втілюють у життя програму збільшення площі зелених насаджень з гучною назвою «Велика зелена стіна». Загалом передбачається озеленити близько 42 % території країни.
Рятуванням й охороною рослинного і тваринного світу опікуються різні міжнародні організації. Так, «Грінпіс» є захисником зникаючих видів тварин, зокрема китів (мал. 180). Захистом тваринного світу і всього навколишнього середовища переймається Всесвітній фонд охорони природи, емблемою якого є велетенська панда.
|
|
