|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Світло, тепло, умови зволоження, ґрунт - це ті компоненти неживої природи, від яких залежить життєдіяльність організмів. Важливою особливістю живих організмів є їхня здатність пристосовуватися до різноманітних умов існування (мал. 172). Природне оточення групи організмів є для них середовищем життя. Так, деякі організми можуть жити навіть у кип'ятку і не гинуть у льодовиках. У результаті взаємодії організмів одного з одним та з неживою природою на земній кулі утворилися, приміром, ліс, степ, болото, озеро, які називають природними екосистемами (мал. 173).
|
|
|
|
Мал. 172. Навіть на голих скелях є місце для життя
|
|
|
|
|
|
Практичне завдання
Знайдіть навколо себе кілька різноманітних середовищ життя рослин і тварин. Поспостерігайте за ними, пам'ятаючи про те, що у своїх стосунках з природою слід керуватися головним правилом: «Не нашкодь!»
Живі організми поширюються на земній кулі нерівномірно. Проте поширення органічного світу небезладне. З відомих майже 350 тис. видів рослин і 1,5 млн видів тварин переважна більшість (близько 9/10 загальної кількості) зосереджена на суходолі. Тут панують рослини. Найрозвинутіший живий світ у лісах.
У Світовому океані найбільш заселеними є прибережні і приповерхневі води. Близько 60 % площі Світового океану нагадують пустелі. Навіть у найзаселеніших районах океану на 1 м маса організмів у десятки разів менша, ніж у звичайному лісі.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 173. Болото (І), озеро (2)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|