|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Географія культури
|
|
|
«Болотні» назви. Завдяки болотам з'явилися численні географічні назви. Саме болота «подарували» назву одній з північноєвропейських країн - Фінляндії. Адже шведське слово «Фінляндія» і фінське слово «суомі» означають одне й те саме - «країна боліт». Так само через поширення боліт були свого часу названі польське місто Гданськ («вологий, болотистий»), чеське Брно («мокре, болотисте місце»), російське місто Калуга («болото») тощо.
|
|
|
|
|
|
«Вікно» в Україну
|
|
|
|
|
|
Болотні річки. Українські географічні назви також нагадують нам про численні болота на території нашої країни. Так, назва річки Стубла означає «болотисто-трясовинне місце, заросле травою, очеретом». Назви інших поліських річок - Забари, Осниці, Тні - також свідчать про наявність боліт, оскільки означають приблизно одне й те саме - «болото, болотне місце». Пригадаємо також Болотну - ліву притоку Дніпра, Болотню - ліву притоку Тетерева, Болотянку - ліву притоку Росі та ін.
Значення боліт для природи. Раніше болота називали «згубним місцем», їх намагалися осушити. Згодом стало зрозуміло, що болота зберігають воду, яку потім економно витрачають, живлячи річки під час посух. Тому в разі знищення боліт швидко занепадають навколишні землі, рослини відчувають нестачу вологи, підсилюється небезпека пожеж, як це неодноразово бувало, наприклад, у посушливі роки і в Українському Поліссі. Болота дають притулок багатьом птахам (журавлям, чаплям, качкам) та іншим тваринам (комахам, ондатрам, видрам) (мал. 159). Це улюблене місце зростання аїру, очерету, осоки, рогозу, журавлини, морошки тощо.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 159. Болото - рідна домівка для багатьох рослин і тварин
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
