|
Живлення і режим річок. Робота річок
Пригадайте
Від чого залежить характер течії річок? (Див. § 50.)
Живлення річок — поверхневі та підземні води, що надходять у річки. Залежно від клімату джерелами живлення річок можуть бути дощові, талі снігові, льодовикові та підземні води.
Більшість річок світу мають мішане живлення, тобто з різних джерел, хоча переважає все-таки живлення дощовими водами. Так, у річках екваторіальних широт понад 80 % кількості води поповнюється завдяки дощам.
Багато рівнинних річок живляться талими сніговими водами, а також дощовими та підземними водами. До таких річок належать Дніпро та Волга. Талими льодовиковими водами живляться річки, що беруть початок високо в горах. У посушливих районах земної кулі річки зазвичай підтримують своє існування завдяки підземним водам.
Режим річок — регулярні зміни їхніх рівнів і кількості води.
Кількість та рівень води у річках залежать від кліматичних умов і можуть значно коливатися протягом року. Щорічний відносно тривалий розлив річкових вод - це повінь. А короткочасні раптові підняття води у річках називають наводком. Вони трапляються, наприклад, унаслідок злив або швидкого танення снігу й льоду в горах. Тоді річка може стати у 10 разів глибшою і нести у 100 разів більше води. У посушливий сезон окремі річки світу міліють або зовсім пересихають. У холодну пору року чимало річок замерзає.
Інколи під час повені або паводка вода так сильно виходить з берегів, що це перетворюється на катастрофу (мал. 149).
Факти сьогодення
«Слід» людини. Улітку 2002 року катастрофічні повені сталися в Європі. Вони охопили великі території Німеччини, Австрії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Швейцарії, Польщі. Причиною цього стали небувалі зливи. Разом із тим неабиякий «внесок» у розвиток катастрофічної європейської повені зробила багаторічна господарська діяльність людини. Адже було знищено більшу частину лісів, боліт, збудовано численні канали, греблі. І як наслідок, річки виявилися неспроможними прийняти таку величезну кількість води.
Наука стверджує
Уздовж річок необхідні «паркани». Захистом від руйнівної дії повеней були і залишаються дамби - земляні вали. Впродовж багатьох століть їх споруджували уздовж річок у різних частинах світу. Однак найбільша протяжність дамб - близько 170 тис. км - у долинах річок Китаю. Численні дамби успішно захищають землі від повеней у Нідерландах. Тут під їхнім захистом перебуває близько 300 тис. осіб.
|
|
