|
|
номічні зміни впливають і на характер переміщення повітряних мас. Незначні зміни кількості сонячної енергії пов'язують зі змінами сонячної активності.
До географічних причин зміни клімату відносять зміни у співвідношенні площ суходолу і океану, землетруси тощо. Так, поява нових гірських хребтів змінює напрямок руху повітряних мас, що, в свою чергу, сприяє перерозподілу тепла і вологи. Під час наступу моря на суходіл клімат стає м'якшим і теплішим, а відступання моря призводить до похолодання і підвищення континентальності клімату.
Метеорологічні чинники впливають переважно на хімічний склад і масу атмосфери. Однак цей вплив тимчасовий і не спричиняє планетарних тривалих змін клімату.
Про зміни клімату на нашій планеті свідчать палеогеографічні та археологічні дані, літописні свідоцтва. Виявлено, що в геологічній історії Землі були теплі та холодні періоди. У теплі періоди кліматичні пояси були більш широкими, а їхні внутрішні відмінності виражені слабше. У холодні періоди формувалися досить контрастні типи клімату навіть у межах одного поясу.
Органічні (мал. 128) та неорганічні викопні рештки є цінними свідками клімату різних епох. Так, поклади вугілля палеозойської ери свідчать про вологий клімат, а солей, навпаки, про сухий. Величезні валуни можуть розповісти нам про клімат льодовикового періоду. За річними кільцями дерев встановлюють, коли були посушливі і вологі сезони. Так, ширше річне кільце означає, що погода того року була тепліша і вологіша (мал. 129).
Давні зміни клімату охоплюють декілька тисячоліть. Сучасні зміни вкладаються в період близько одного-двох десятків років.
Людське суспільство, особливо за останнє століття, також значно впливає на кліматичні умови Землі. Збільшуючи господарські викиди в атмосферу забруднювальних речовин, людина змінює її
|
|
