Переглянути всі підручники
<< < 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 > >>

 

Мал. 112. Роса (1), іній (2) у повітрі водяної пари, достатньої для утворення опадів, утворення атмосферного фронту і підвищення рельєфу (мал. 113). Основним постачальником води в атмосферу є Світовий океан. Тому над ним в цілому опадів випадає більше, ніж над суходолом. На земній кулі найбільша кількість опадів - від 2000 до 3000 мм за рік - буває поблизу екватора. В тропічних широтах кількість опадів значно зменшується. У пустелях випадає менш як 250 мм. Наприклад, у деяких пустелях на півночі Африки опадів менше 100 мм на рік, а подекуди роками не випадає жодної краплини води. З наближенням до помірних широт кількість опадів збільшуєть­ся, оскільки в цій зоні добре розвинуті висхідні потоки повітряних мас і діють атмосферні фронти та циклони. Так, на більшій частині Європи випадає від 600 до 1000 мм опадів. Від помірних і до полярних широт кількість опадів зменшується. Це зумовлено зниженням температури і вмісту вологи у повітрі та переважанням низхідних потоків повітря. У приполярних ши­ротах Північної півкулі кількість опадів коливається у межах 150-300 мм за рік. У Південній півкулі випадає загалом більше опадів, ніж у Пів­нічній, оскільки в ній переважають водні простори. Але загальні особливості розподілу опадів тут такі самі, як і в Північній півкулі.
Мал. 113. Утворення опадів: а ) коли є висхідний рух повітря; б) коли є підвищення рельєфу; в) на атмосферному фронті

 

Переглянути всі підручники
<< < 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 > >>
Hosted by uCoz